Історія села Піски
Село Піски Лохвицького району Полтавської області, центр сільської ради, якій підпорядковані села Шевченки та Яремівщина.
Розташоване на березі річки Артополот, лівої протоки річки Сули за 18 км від районного центру м. Лохвиця.
Вперше згадується про наше село із історичних джерел «Повесті временних лет», виданій у Санкт - Петербурзі. В основному, лаврентіївському списку древнього тексту Нестора (стор.92) йде мова про 1092 рік, читаємо «…Того літа засуха була така, що вигоріла земля і багато лісів спалахнули самі, і болота, і половці сунули звідусіль взяли три гради: Песочень, Переволоку, Прилуки …» а в тексті, де мова йде за 1093 рік.
«… помер великий князь Всеволод…»
Далі на сторінці 339 згаданого видання рукопису, в тексті, написаному невідомим автором через 56 років після смерті Нестора, в розповіді за 1169 рік читаємо, що Песочень було взято половцями вдруге. Ось цей Песочень і мається на увазі, коли йде мова саме про «літописний», йдеться як про одну з фортець, побудовану наприкінці
Х –на початку Х1 століття в складі Посульської (довготривалої) оборонної лінії, вперше згадуваної Нестором у 1092 році, як діючої і що зазнала поразки.
З середини ХV11 століття місцеві землі входили до складу Лохвицької сотні, а з 1760 року після її поділу на три сотні - Янишпольської з центром у с. Брисі; з 1781 році Піски були у складі Лохвицького повіту Чернігівського намісництва, з 1802 році у складі Полтавської губернії.
За переписом 1859 року у Пісках (село власницьке та козацьке) 546 дворів - 3296 жителів з мурованою Успенською церквою (1818р).
На час селянської реформи 1861 року належало графині Марії Комаровській.
У 1867-1879 роках через село прокладено залізничну лінію Кременчук- Бахмач
На 1888 рік у Пісках 585 дворів -3236 жителів, діяло народне училище.
В 1910 році Піски – центі волості: 772 двори 4347 жителів 25 вітряків, 6 кузень, 2 цегляних заводи, 31 крамниця, народне училище і церковно - парафіяльна школа.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року.
У 1920 році створений комнез.
З 1923 року Піски - центр сільської ради Лохвицького району Роменського округу в цей рік створене буряківниче кредитне товариство.
У 1929-1931 роках виникло два колгоспи, які в 1950 році об»єдналися в одне господарство.
Під час німецько-фашистської окупації (з14.09.1941 року по 14.09.1943 року) гітлерівцями вивезено на примусові роботи до Німеччини 244 жителі села.
На різних фронтах загинуло 269 пісківчан.
За зразкове виконання бойових завдань на фронті, проявлені при цьому відвагу і героїзм у Другій Світовій Війні вихідцям із с. Піски Шульзі Василю Павловичу, Матвієнко Миколі Юхимовичу, Усенко Євгену Івановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Герої Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»
З 1960 року колгосп став відділком радгоспу Лохвицького цукрокомбінату – основним напрямком якого було вирощування насіння цукрових та кормових буряків.
За існування даного господарства побудовано сільський Будинок культури, дошкільний навчальний заклад «Чебурашка», Пісківську загальноосвітню школу 1-111ступенів, амбулаторію с. Шевченки, школу – сад с. Яремівщина.
На території ради працють такі установи і організації: Пісківська сільська рада, Пісківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Дошкільний навчальний заклад «Чебурашка», сільський Будинок культури, Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Піски, фельшерсько-акушерський пункт с. Яремівщина, Аптека и № 117, ПАТ «Укрпошти». ст. Лохвиця Південної залізниці
На сьогодні основними організаціями, які здійснюють свою господарську діяльність на території Пісківської сільської ради є:
ТОВ АФ «ЧБГ», ТОВ «Компанія Ростислав», ТОВ УАСП»КАІС», ст. Лохвиця Південної залізниці, чотири фермерські господарства, вісім приватних підприємців.
На 01.01.2017 року налічується 1040 домогосподарств в яких проживає 2230 осіб.
